Голос із-за сцени:

 1-й голос Отче наш, Тарасе всемогущий,

                Що створив нас генієм своїм,

                На моїй землі, як правда, сущий,

                Б’ющий у неправду, наче грім.

 2-й голос Ти, як небо, став широкоплечо

               Над літами, що упали в грузь;

               Віку двадцять першого предтечо,

              Я до тебе одного молюсь.

 (виходить із запаленою свічкою в той час, коли говорить голос із-за сцени, іде до бюсту, становиться навколішки і декламує)

 Українка: Свічку поставлю, свічку поставлю

                І перед образом, й перед тобою.

                І хоч у мріях народ свій заставлю

                Стати навколішки, поряд зі мною,

                І помолитись за тебе, Кобзарю,

               Щиро, - хоч раз би! - як перед Богом.

               Все ж українці ми, а не хазари. Гори ж моя свічко, гори нам ще довго!

     (Під тиху музику українка виходить, входять ведучий та ведуча)

 Ведучий: Шевченко думами своїми

                Надію в нас колись вселяв,

                Що буде наша Україна

                Цвісти серед усіх держав.

                Він бачив в мріях Батьківщину

                Багату щедрості й добра,

                Що нам палку дає надію

                Найкращий час і майбуття.

 Ведуча: У творах Шевченка гірка правда розкрита,

              Бо наша країна сльозами полита...

              Писав він про те, що в душі наболіло,

              І мріяв, щоб сонечко завжди нас гріло.

              Він прагнув відкрити нам з вами очі!

              Щоб жити щасливо так, як він пророчив!

    ( Пісня «Реве та стогне Дніпр широкий…»)

 Слово вчителя: Дорогі діти, сьогодні ми з вами будемо говорити про світоча нашого народу, великого сина України, славного Кобзаря – Тараса Григоровича Шевченка. Ми не просто вшановуємо пам'ять геніального поета, а й намагаємося відчути його невмируще слово серцем, повірити йому, бо кому ж тоді вірити як не Шевченкові, він віддав своє життя Україні, за нас із вами, за те, щоб ми були вільними, гордими людьми.        

  Учениця. Я маленька українка,

                11 років маю,

                Про Тараса Шевченка

                Вже багато знаю.

                Він дитя з-під стріхи,

                Він в подертій свиті,

                Він здобув нам славу,

                Як ніхто на світі.

                А та наша слава

               Не вмре, не загине,

               Наш Тарас Шевченко

              Слава України.

         ( Презентація)

   1 конкурс знавців біографії Т.Шевченка.

     Питання 1. Коли і де народився Шевченко? (14 березня 1814 року, село Моринці)

                  2. Ким був батько поета за соціальним статусом? (Кріпаком)

                  3. Коли і в кого почав Тарас навчатися грамоті? (У пана Енгельгарда)

                  4. Скільки братів і сестер було у Тараса Шевченка? (У нього було 2 братів і 5 сестер)

                  5. Членом якого братства був Шевченко? (Кирило-Мефодіївського)

                  6. Прізвище пана кріпаками якого були Шевченки? (Енгельгард)

                  7. Коли Тарас був викуплений із неволі? (22 квітня 1838 року)

                  8. Як називається збірка поезій Шевченка? («Кобзар» 1840р.)

                  9. У якому році помер Шевченко і де його було поховано? (10 березня 1861 року, Петербург, Смоленське кладовище)

                 10. Коли і де Тарас був перепохований? (22 травня 1861 року, Чернеча гора, поблизу Канева)          

                 11. Річка біля якої похований поет (Дніпро)

                12. Ім’я дівчини, подруги дитячих літ Тараса. (Оксана)

  Слово вчителя: Батько Тараса був хліборобом, добрим стельмахом та чумаком, вмів читати і писати. Мати передала у спадок потяг до малювання та співу. Вона любила дітей понад усе. Давайте за допомогою інсценізації уявімо епізод із дитинства Тараса.

                               Сценка «Як Тарас чумакував»

 Ведучий: Пісень веселих і вільних

                Не співала мати.

                Зранку йшла робить на пана,

                Щоб сім'ю прогодувати.

                Дома ж діток доглядала

                Старша їх сестра Катруся.

      Мати подає вечерю. Катря стоїть боса, похнюплена, плаче.

 Батько (сердито до Катрі). Про­гледіла дитину? То це така ти нянька...

 Сусід (заходить у двір). Оце лише вечеряєте? Чого так пізно?

 Мати. Тож нам такий клопіт, що й вечеря - не вечеря, хлопець десь дівся. Зранку як пішов, то й досі немає. Бігали і до ставка, і до греблі, всі бур'яни обшукали (витирає очі).

 Батько (злий). Догледіла...

 Сусід. Знайдеться. Може, заснув десь у бур'яні. Проспиться, прийде! (Сідають з батьком на лаві і розмов­ляють.)

 Мати. Ну де б подівся?! Вечеряй, Катре, та знову підемо шукати. Хтось співає? (Прислухається).

 Сусід. Та то, мабуть, чумаки...

 Катря. (виглядає на вулицю). А ось наш волоцюга!

 Мати. Де ж ти був? Де тебе но­сило? (Хлопчик мовчить. Катря його при­гортає.)

 Батько (встає з лави і йде до сина). Чому мовчиш? Де ти був?

 Тарас. У полі був, та й заблукав.

 Батько. Хто ж тебе додому допра­вив?

 Тарас. Чумаки!

 Мати. Хто?! Хто?!

 Тарас. Стрінувся я з чумаками, питають: «Куди йдеш-мандруєш?» А я й кажу, що додому - в Кирилів­ку. А вони кажуть: «Це ти йдеш у Моринці, а в Кирилівку треба назад. Сідай, кажуть, з нами, дове­земо». Та й посадили мене на віз, ще й батіг дали волів поганяти.

 Батько. Бачили таке? Чумакува­ти вже надумав! Чого тебе туди но­сило?

 Тарас (похнюпливо). Хотів побачи­ти, де сонце сходить, подивитися на ті залізні стовпи, що підпирають небо, і ті ворота, куди сонце захо­дить.

 Мати. Ой, Tapacе, що з тебе буде?

 Сусід. Всі на кутку кажуть, що з вашого Тарасика, мабуть, щось добряче вийде.

 Батько. Або велике ледаще. (Смі­ється).

 Мати (пригортає сина). Щось та й буде!

 Сусід (йде). Бувай здоров, Гри­горію! Піду вже, завтра рано встава­ти, на панщину йти.

 Батько. І нам нічого засиджувати­ся. Стели, жінко, мерщій у саду під вишнею. Идіть, діти, спати.

Слово вчителя: Найкращим пам’ятником Тарасові є живе слово народу. Яке влучно відобразилося в прислів’ях та приказках про Тараса.

    2 конкурс .У цьому завданні в прислів’ях та приказках слова переставлені місцями, треба правильно скласти речення, і записати.

       1. З Шевченком набирається той знається, розуму хто. (Хто з Шевченком знається, той розуму набирається)

        2. Прочитав, Шевченка хто став багатший серцем. (Хто Шевченка прочитав, той багатий серцем став)

        3. Тараса – наша слово окраса і зброя. (Слово Тараса – наша зброя і окраса)

 Слово вчителя: А тепер учні із кожної команди продекламують вірші Т. Шевченка. 3 конкурс на кращого читця віршів Т.Шевченка.

 (Пісня)

   4 конкурс . Розгадування кросвордів, ребусів.

   1-й чтець: І доки в римах «Заповіту»

                   Вогонь поезії не згас,

                   Століттям сонце не згасити,

                   Бо зветься сонце це - Тарас.

   2-й чтець: Ми чуємо тебе,

                   Кобзарю, крізь століття,

                   І голос твій наш душі окриля.

                   Встає в новій красі скрізь лихоліття

                   Твоя, Тарасе, звільнена земля.

  3-й чтець: Уже достигли полуниці,

                  Росу вечірню трави п’ють,

                  І в ароматі медуниці

                 Хрущі шевченківські гудуть.

 4-й чтець: Нема співця, о, ні, він з нами,

                Його пісні, його любов,

                Його це місяць над садами

               У сяйві тихому зійшов.

 5-й чтець: І все здається, я клянуся,

                 Крізь сяйво місячне бліде

                 До мене рідний добровусий

                 Тарас Григорович іде…